Інститут був створений 17 вересня 1932 р. за Постановою Президії Центрального Виконавчого Комітету Союзу РСР "ПРО заходи в ознаменування 40-річчя літературної діяльності Максима Горького".
Спочатку носив назву - Літературний інститут імені Максима Горького (не змішувати з існуючим нині навчальним Літературним інститутом ім. А. М. Гіркого, який був створений на основі Московського Вечірнього робітничого літературного університету – ВРЛУ) і входив в систему наукових і навчальних закладів, підпорядкованих Вченому Комітету при ЦВК Союзу РСР. 27 серпня 1934 р. Постановою Президії ЦК Союзу РСР перейменований в Інститут літератури ім. А. М. Гіркого. Цією ж Постановою затверджено і перший директор Інституту - Лев Борисович Каменєв (1883-1936). Пробув він на цій посаді недовго. 16 грудня того ж року був заарештований, у 1936 р. розстріляний, а в 1988 році – реабілітований. 5 травня 1935 р. новим директором Інституту був призначений відомий учений - член-кореспондент АН СРСР (з 1939 р. – академік АН СРСР) Іван Капітонович Луппол (1896-1943), також незаконно арештований у 1940 р. (реабілітований у 1956 р.). Перші роки існування Інституту – час формування необхідної для його діяльності науково-матеріальної бази: бібліотеки, включає в себе літературну періодику, збірники, видання XVIII-XIX ст., праці російських і зарубіжних літературознавців, твори іноземних і вітчизняних письменників, у тому числі і народів СРСР, а також фонди рукописів і матеріалів (фотографії, графіка і живопис, портрети, ілюстрації до художніх творів і т. д.), що мали відношення до історії літератури, житті і побуті письменників.