Анотація до книги "Война и ответственность в рефлексии интеллектуалов (1918-1938)"
У монографії в оригінальному ракурсі розглядається Перша світова війна і ставиться низка суттєвих питань, які зберігають своє значення й донині. Увага дослідників фокусується на фігурі "ангажованого інтелектуала", який як впливовий гравець виріс у період, що безпосередньо передував війні, і є відповідальним за її розв'язування (прийняття, уславлення, виправдання). Інтелектуал, що стикається з викликами найважливіших історичних подій, виявляється залученим до соціокультурних процесів конструювання нової колективної ідентичності в умовах розвалу імперій і бере на себе відповідальність за майбутнє. Автори створюють єдиний майданчик для розуміння способів, ролі та значення інтелектуальної рефлексії у світі сучасної культури. Тому в поле зору дослідників включені як опубліковані тексти різних жанрів, що відображають багатство реакцій на війну, так і его-документи, що свідчать про внутрішню роботу інтелектуалів з осмислення досвіду війни, роль інтелектуального класу в суспільстві, його ідентичність і відповідальність у ситуації суспільств, що трансформуються. Методологічно аналіз текстів реалізується як аналітичне та симптоматичне читання, яке дозволить не так інтерпретувати очевидні цілі та концепти мислителя, але знайти приховані значення, що репрезентують специфіку "пере-означення" ключових понять (війна, імперія, інтелектуал та його роль) в міжвоєнний період. Досліджується також історико-культурний контекст, що задає вибір теми рефлексії інтелектуалів Росії, Франції, Австрії, Німеччини, Іспанії, Японії. ПИСАТИ ПРО ВІЙНУ?
ФІЛОСОФСЬКІ ТА ЛІТЕРАТУРНІ ДОСВІДИ ПЕРШОЇ
СВІТОВОЇ ВІЙНИ
Чому "велика війна" була "великою"? Війна як
філософська проблема в дебатах міжвоєнного
періоду (Е. Гуссерль, Б. Рассел, Е. Кауфманн, А.
Фауст, Е. Унгер, Г. Шолем)
Як філософствувати про війну та людину? Газета
або трактат: Ф. Маутнер, Г. Брох, К. Краус
Угорська філософія війни в 1914-1917 рр.:
динаміка осмислення катастрофи в рефлексії Б.
Александера, Б. Танко, Д. Корніша, Ш. Турновшки
Філософська полеміка на початку першої світової
війни: "філософізація війни" (М. Шелер та Дж. Г.
Муірхед)
Війна, травма і дитинство в радянському міжвоєнному контексті: життєвий досвід і література А.
Гайдара
ЧАСТИНА 2. ТРАНСФОРМАЦІЯ ІМПЕРСЬКОГО
ДИСКУРСУ В ПОСТІМПЕРСЬКОЇ СИТУАЦІЇ
Філософ у пост-
версальському світлі: метафізика імперії
"Імперія" у постімперській ситуації: національне
і транснаціональне
Інтелектуали-марксисти всередині імперського
розвороту сталінської культурної політики 1930-х
гг.
ЧАСТИНА 3. ЖИТТЯ "ПІСЛЯ ВІЙНИ"
І "ПІСЛЯ ІМПЕРІЙ": ПРОЕКТИ МАЙБУТНЬОГО І
ПОШУКИ ІДЕНТИЧНОСТІ
Проблема відповідальності та ідентичності в
інтелектуальної рефлексії австрійських
мислителів
"Після війни": відповідальностей енність за минуле та
майбутнє Іспанії
Інтелектуальне зрушення та його політичні
конотації у світлі нової державної
ідеології Японії
Транснаціональні спільноти: пошук
ідентичності єврейськими інтелектуалами< br/>Австрії та Росії міжвоєнного періоду
Постімперська ситуація: погляд з еміграції.
Російське зарубіжне євразійство
ЧАСТИНА 4. СПАДЩИНА МІЖВІЙНОГО ПЕРІОДУ В
РЕФЛЕКСІЇ СУЧАСНИХ ІНТЕЛЄВ
російської
художньої культури та вклад
інтелектуалів в інституційне та ідейне
забезпечення імперського повороту
Архітектура модернізму, Перша світова війна та утопія нового світу. Міжвоєнна
містобудівна спадщина в сучасній
публічній риториці
Висновок
Іменний покажчик
