Книга В сталевих грозах

Аннотация к книге "В сталевих грозах"

Найвідоміша книга Ернста Юнґера, "В сталевих грозах" («In Stahlgewittern»), із підзаголовком "З щоденника командира ударної групи", вперше була опублікована у 1920 році за власні кошти автора. Протягом кількох років вона стала бестселером. Ця книга можливо є найдокладнішою, найправдивішою і найважливішою розповіддю про Першу світову війну. Форма щоденника дозволила передати фронтові враження виразно та автентично. Регулярні й точні, хоча фрагментарні записи створюють неймовірно різноманітну і вражаючу воєнну мозаїку, яка набула непередбачуваного об'єму і неабиякої переконливості.

Книга Ернста Юнґера, "В сталевих грозах," випередила найвідоміший німецький антивоєнний роман Еріха Марії Ремарка, "На Західному фронті без змін" (1928/29). Для Ремарка ця книга була прикладом того, як показувати воєнний досвід "без пафосу" і з "належною об'єктивністю". Він відзначав її як точну, серйозну і вражаючу розповідь з наростаючою напругою, яка виражає жорстокість війни, страх перед матеріальною битвою і безмежну силу віталізму серця. Сьогодні Ремарк, очевидно, висловив би це інакше, але Юнґерова книга залишається великим літературним досягненням і важливим документом епохи, навіть якщо до війни ставитися з відразою.

Ернст Юнґер (1895-1998) був видатним німецьким письменником, оповідачем, публіцистом і есеїстом. Він також був бойовим офіцером і активним учасником обох світових воєн. Він відзначався як ідеолог "консервативної революції", ентомолог, і військовий теоретик. Юнґер був надзвичайно суперечливою постаттю німецької літератури 20-го століття, змінюючи свої духовні установки з часом. У своїх ранніх творах він висловлював "героїчний нігілізм" як наслідок переживань Першої світової війни. Проте, з часом він відмовився від національно-революційних ідеалів і почав критикувати тоталітаризм і насильство з етично-гуманістичних позицій, бачачи їх загрозу духовній глибині.

Він також був майстром стилю, пишучи чітку і кришталево ясну прозу з точністю формулювань і холодним відстороненням від описуваного. Його творчість в останні роки також займалася метафізичними питаннями, попереджаючи про загрозу збереження індивідуальності, яку несуть авторитарні і технократичні моделі розвитку суспільства.