Анотація до книги "Новая экономическая политика. Власть, народ, хозяйство в послереволюционной России (1921-1929 гг.)"
Нова економічна політика (1921-1929 рр.) - комплекс заходів, здійснення яких не тільки сприяло відновленню зруйнованої в період "смути" 1917-1921 рр. господарської та соціальної сфер, а й заклало основу модернізації російського соціуму. Притаманні НЕПу елементи термідоризації влади знайшли втілення у зупинці у розвитку плебейски-революційному напрямі. Це дозволило росіянам, які не встигли відвикнути за роки військового комунізму від звички до напруженої праці, підняти свою країну з праху. Особливо значимо те, що високомотивовані ринковими умовами селяни, які розширили земельні наділи і звільнилися від орендних платежів (поміщикам, що в минулому виплачувались), приступили до осучаснення аграрного виробництва. Причиною успішної еволюції стало встановлення політичних елітах компромісу, реалізованого як колективного керівництва. Однак на завершальній стадії НЕПу перемогло радикальне крило компартії, яке розпочало реалізацію найжорстокішої версії соціалізму в СРСР.
Зміст
Вступ
Перехід до НЕПу
Від ленінського авторитету до колегіального
керівництва
І. В. Сталін: походження "грубості"
Партійні "дует", "трійка" та "квартет"
Відновлення грошового господарства
Село на підйомі НЕПу
Селянство та органи влади
Влада та інтелігенція
Трестування - вітчизняна новація
Непмани та їх економіка
Боротьба в елітах: вибір курсу
Індустрія, робітники та прожекти влади
Індустріалізаторський симулякр
Винахід загроз і п'ятирічні плани
Трагедія "спеців"
Конфлікт із селянством
Зміст і безглуздість згортання НЕПу
Висновок: неповський "термідор" та його
купування
Іменний покажчик
Джерела та література