Книга Гегелева "Феноменология духа" | Хайдеггер М.

Анотація до книги "Гегелева "Феноменология духа""

Курс лекцій Мартіна Хайдеггера, присвячених одній із фундаментальних праць західної філософії Нового часу - "Феноменології духу" Георга Вільгельма Фрідріха Гегеля. Німецький мислитель вступає у діалог зі своїм великим попередником, намагаючись виявити межі свідомості та самосвідомості, якщо такі взагалі є. "Чи є розуміння остаточним і наскільки ця остаточність абсолютна?" - формулює Хайдеггер мету свого аналізу гегелівської думки.
Текст публікується в перекладі А. П. Шурбелєва і з його ж післямовою.

Зміст

ВСТУП. ЗАВДАННЯ "ФЕНОМЕНОЛОГІЇ ДУХУ" ЯК
ПЕРШОЇ ЧАСТИНИ СИСТЕМИ НАУКИ
§ 1. Система феноменології та система
енциклопедії
§ 2. Гегелево виклад системи науки
a) Філософія як " наука"
b) Абсолютне та відносне знання; філософія
як система науки
§ 3. Значення першої частини системи в
характеристиці обох її заголовків
a) "Наука досвіду свідомості"
b) "Наука феноменології духу"
§ 4. Внутрішнє завдання "Феноменології духу" як
першій частині системи
a) Повернення до самого себе абсолютного знання
b) Перетворені тлумачення задуму
"Феноменології "
c) Умови розгляду з Гегелем
ПОПЕРЕДНИЙ РОЗГЛЯД
§ 5. Передумова "Феноменології", її абсолютне
починання в Абсолюті
а) Дух: ступені приходження до себе самому
b) Філософія як розгортання своєї передумови; питання про кінцівку та Гегелєва
проблематика нескінченності
c) Коротке повідомлення про літературу та
термінології слів "буття" і "суще" і про
внутрішню установку при читанні
ЧАСТИНА ПЕРША. СВІДОМІСТЬ
Глава перша. ЧУТОЧНА ДОСТАВНІСТЬ
§ 6. Безпосереднє чуттєвої достовірності
a) Безпосереднє знання як необхідний
перший предмет для нас як абсолютно знаючих
b) По-себе і для-себе самої речі та спостереження
(Zusehen) абсолютного знання; "абсольвентне"
абсолютне знання
c) Безпосередність предмета та знання
чуттєвої достовірності; "чисте буття",
готівка
d) Відмінності та опосередкованість у чистому бутті
безпосередньої чуттєвої достовірності -
різноманітність прикладів "цього"; "це" як "Я" і як
предмет
e) Досвід відмінності безпосередності та опосередкування, сутності та несуттєвого у відношенні самої чуттєвої достовірності; "це"
як сутність, його значення як "тепер" і "тут";
загальне як сутність "цього"
f) Мова як вираження загального і мається на увазі одиничне - онтологічна
диференція та діалектика
§ 7. Опосередкованість як сутність
безпосередній та діалектичний рух
a) Думка як сутність чуттєвої
достовірності; зокрема і загальність думки
b) Безпосередність чуттєвої достовірності
як нерозрізненість "Я" та предмета; виявлене
поодиноке "тепер" у його русі до загального
c) Нескінченність абсолютного знання як знятість
кінцевого, як діалектика; початок
розгляду з діалектикою Гегеля. -
Нескінченність або кінцівка буття
d) Орієнтири на проблему нескінченності буття: абсольвенція духу з відносного (aus dem
Relativen); логічне та суб'єктивне обґрунтування
нескінченності
Глава друга. Сприйняття
§ 8. Свідомість сприйняття та його предмет
a) Сприйняття як опосередкування та перехід між чуттєвою достовірністю та розумом
b) Реч як суттєве (Wesentliche)
сприйняття ; речовість як єдність "також" (Auch)
властивостей
c) Виключна єдність речі як умова
властивості; властивість предмета
сприйняття та можливість ілюзії
§ 9. Опосередкова суперечливість
сприйняття
a) Можливість ілюзії як причина протиріччя
сприйняття в собі (як ухвалення та рефлексії)
/>b) "Одно" і "також" речі в їх суперечливому
чергуванні у сприйнятті як прийманні та
рефлексії
c) Протиріччя речі в собі - для-себе-буття і
>буття для іншого - і крах рефлексії
сприйняття
Глава третя. СИЛА І РОЗМІСОК
§ 10. Абсолютність пізнання
а) Абсолютність пізнання як онтотеологія
b) Єдність суперечливості речі в її сутності
як силі
c) Кінцеве і нескінченне пізнання - "Явлення і надчуттєвий світ"
§11. Перехід від свідомості до самосвідомості
a) Сила та гра сил; для-себе-буття в
буття-для-іншого
b) Явище гри сил і єдність закону
c) Нескінченність "Я"; дух як, "Я", Бог і ov
ЧАСТИНА ДРУГА. САМОСВІДОМОСТІ
§ 12. Самосвідомість як істина свідомості
a) Істина достовірності себе самого
b) Значення переходу від свідомості до самосвідомості
§ 13. Буття самосвідомості
a) Набуття самобуття самості в її самостоянні
b) Нове поняття буття в собі-постійного, життя; буття та час у Гегеля - "Буття і час"
Висновок
Післяслів'я німецького видавця
Післяслів'я перекладача