Книга Балканский лакмус. Австро-венгерская политика в Боснии и Герцеговине и российская дипломатия (1878–1908)

У центрі уваги автора знаходяться діяльність російських консулів у Сараєві та робота дипломатів щодо вирішення боснійсько-герцеговинського питання в період між двома кризами — Великою східною та анексійною. Берлінський конгрес, що відбувся після російсько-турецької війни 1877-1878 рр.., Передав Боснію і Герцеговину під управління Габсбурзької монархії, залишивши султана султана османського. У роботі показується, що російське військове міністерство мав план перешкодити окупації краю. Предметом дослідження стали також російсько-австрійські переговори про статус провінцій. Рішення МЗС ґрунтувалися на аналізі ситуації в краї: центром збору інформації було консульство в Сараєві, тому в книзі приділено увагу його функціонуванню. Вперше в історіографії аналізується, як міністерство закордонних справ Росії оцінювало австро-угорську політику модернізації на окупованій території. Вивчення етнографічних праць П.А. Ровінського та О.М. Харузіна дало можливість простежити зміни у житті боснійців та герцеговинців у період австро-угорської окупації. Таким чином, у монографії зроблено спробу показати зв'язок між внутрішнім розвитком Боснії та Герцеговини та вирішенням їх долі на міжнародному рівні