Анотація до книги "Литературные этнографии Украины"
Україну стрясають внутрішньо та зовнішні конфлікти - і не лише останнім часом, на ній відбилися вікові ідеологічні злами та територіальні усунення. Пропоноване дослідження аналізує (мета-) літературні концепції України, ґрунтуючись на українсько- та російськомовній прозі 1991-2011 років. - Перші десятиліття незалежності країни. На тлі національного дискурсу гетерогенні репрезентації різних регіонів та міст України стають місцями проведення літературних експлорацій. У центрі інтересу стоїть їхня участь у Writing Culture, як і етнографічний модус як основний прийом презентації «Іншого» - запис пережитих просторів. Виявляється, що примикання вигаданої України до європейсько-коннотованого дискурсу реактивує літературні характеристики, які суперечать постмодерністському мисленню: суб'єкт, оголошений померлим, повертається назад, «виправлена» та «справжня» історія, як і топографія, що пізнається поза літературою, стають передумовою. Нерідко і читачі залучаються до процесу просторово-культурної конструкції ідентифікації.
Робота, що лежить в основі цієї книги, була прийнята як дисертація філософським факультетом університету Цюріха в осінній семестр 2012 року за заявкою дисертаційної комісії у складі: проф. д-р Сільвія Зассе (науковий керівник), проф. д-р Сюзанна Франк та проф. д-р Герман Рітц.