Книга Арии - путь на юг

Книга представляє перше у вітчизняній та світовій науці комплексне дослідження проблеми походження аріїв – індоіранської гілки індоєвропейців. На основі аналізу текстів Рігведи, Атхарваведи, Шата-патха-Брахмани індоаріїв, Авести іранців здійснено реконструкцію найдавнішої культури аріїв. Її зіставлення з конкретними археологічними культурами Стародавнього світу ІІ тис. до н. дозволяє вважати найімовірнішими предками аріїв творців пам'яток Сінташта-Аркаїм на Уралі ХХІ-ХVІІІ ст. до н.е. На синтастинській основі сформувалися племена зрубної (від Дунаю до Уралу) та андроновской (від Уралу до Єнісея) культур, пізніше вони поступово просунулися до Середньої Азії і далі на південь у Північний Індостан, де стали родоначальниками дардів та індоаріїв. Частина степового населення XIII-IX ст. до н.е. пройшла через Кавказ і Середню Азію до Ірану, Афганістану і Белуджистану, ставши ядром формування іранських племен. У тому середовищі діяв релігійний реформатор Заратуштра. Племена, що залишилися в степах, стали родоначальниками скіфів і саків, які відіграли велику роль у культурі нашої країни.