Книга Барков | Михайлова Н. И.

Найодіозніший з усіх російських поетів, Іван Семенович Барков (1732-1768), ще за життя здобув собі погану славу як автор непристойних, "соромних" од і віршів. Його ім'я стало номінальним, а тому його перу приписували і приписують чи не всі ті похабні віршики, які ходили в списках не тільки в його час, а й набагато пізніше. Але ж Барков - це ще й перекладач та видавець, поет, який брав активну участь у літературному житті свого часу! Що, якщо його "погана" репутація не цілком справедлива? Саме таким питанням задається автор книги, доктор філологічних наук Наталія Іванівна Михайлова.

Зміст

Предмова
Глава перша. Час. 1732-1768
Глава друга. Місце. Петербург
Голова третя. Життя поета
Голова четверта. Навколо "Оди на всерадісний день народження Його Величності благочестивішого государя Петра Федоровича, Імператора та Самодержця Всеросійського та ін., і ін., і
інш.". Поет, цар і цариця
Голова п'ята. Навколо "Оди кулашному бійцю". І. С.
Барков, В. І. Майков, В. Л. Пушкін
Голова шоста. "...На честь Вакха та Афродіти"
Глава сьома. Видавець Антіоха Кантеміра
Голова восьма. Перекладач Горація та Федра
Голова дев'ята. Учень М. В. Ломоносова
Голова десята. Антагоніст А. П. Сумарокова
Голова одинадцята. Пушкін і Барков
Укладання
Примітки
Додатки
Додаток 1. Донесення І. С. Баркова в
Канцелярію Академії наук
Додаток 2. "Євгеній Онєгін" та "Московський
Європеєць" (про прозову пародії на "Роман у
віршах")
Основні дати життя та творчості І. С. Баркова
Коротка бібліографія