Збірник наукових праць складається з досліджень двох зарубіжних істориків, пов'язаних єдиною темою — повстанням 1773–1775 років. під проводом Омеляна Пугачова, і репрезентує російському читачеві інший, ніж у вітчизняній історіографії, погляд на події того часу.
Дилогія видатного американського фахівця з історії Росії XVIII ст. Джона Торндайка Александера (нар. 1940 р.) присвячена не лише викладу фактичної історії повстання, а й аналізу впливу зовнішньополітичних факторів на його перебіг, а також дій центральних органів влади Російської імперії та особисто Катерини II щодо придушення бунту. Автор вводить у науковий обіг цінні документи, невідомі нашій країні і які раніше не використовувалися російськими вченими. На роботі видатного французького славіста П'єра Паскаля (1890-1983) про пугачевском бунті далася взнаки особиста участь автора в Російській революції 1917 р. Багато в чому спираючись на досвід А. С. Пушкіна і продовжуючи його традицію у вивченні народних рухів, вчений представив свій оригінальний погляд на події XVIII ст.