У середині XIX століття ім'я Т.М. Грановський у його сучасників міцно асоціювався з активною громадянською позицією. Грановський завжди перебував у гущавині подій, навіть читаючи курс середньовічної історії. Пристрасний шанувальник реформ Петра Великого, Тимофій Миколайович щиро вірив, що перспективний розвиток Росії можливий лише західним шляхом, лібералізм суспільства сприяє економічному прогресу. Студенти-слухачі назвали Т.М. Грановського "Пушкіним російської історії". Блискуче знання предмета та захоплююча форма подачі матеріалу збирали на лекціях Грановського переповнені аудиторії, академічний лекційний матеріал професора розходився у тиражованих студентами записах, цитувався на публічних диспутах, розлітався на цитати. Дискусія, яким шляхом йти сучасної Росії, що розгорнулася між західниками слов'янофілами, торкнулася всіх. Безперечно, знання історичних реалій середньовіччя, які призвели до формування європейських держав, що оточували Російську імперію, було незаперечним аргументом у цих яскравих суперечках.
На думку професора історії Московського університету, людина не має права стояти осторонь історичної дійсності, якщо їй не байдуже сьогодення своєї країни. Це твердження актуальне й у сьогоднішніх читачів курсу лекцій Т.Н. Грановського.
Зміст
Вступні лекції. Давня історія
Лекції 1848/1849 р. Середня історія
Лекції 1849/1850 р. Нова історія