Новий роман Дмитра Бикова – як завжди, яскравий експеримент, літературна подія. Три самостійні історії, три різні жанри. Трагікомедія, яку потрапляє поет, студент знаменитого ІФЛІ. Драма радянського журналіста: любов і зрада, еміграція та донос, арешт та зрада. Гротескна, конспірологічна казка про шаленого вченого, що розкрив механізми управління світом за допомогою мови та тексту. У центрі всіх історій - двадцяте століття, передчуття війни та долі людей в їх зіткненні з епохою.
Про автора: Дмитро Биков - письменник, поет, публіцист, біограф, журналіст, викладач, літературний критик, радіо - і телеведучий перерахувати, ким Дмитро Биков не є. Хтось знає його як автора віршованого відеоальманаху "Громадянин поет", хтось - як постійного колумніста незліченної множини сучасних друкованих видань, хтось - як біографа Маяковського, Пастернака та Окуджави. Але все-таки головне середовище проживання Бикова - поезія та літературна проза, тут він, мабуть, не має собі рівних, про що говорить і ряд престижних премій, від "Великої книги" і "Національного бестселера" до "Бронзового равлика" та "Міжнародної" літературної премії імені А. та Б. Стругацьких".
Цитата: "У Росії не можна бути хорошою людиною, Боря зрозумів це давно, тому що всі колізії, які продукувала Росія, були колізії каліці, виморочні. Ось чому всякий моральний вибір неодмінно перетворював тебе на негідника. Якщо ти пручаєшся, ти бажаєш зла мільйонам, які щасливі. Якщо не пручаєшся, ти зрадник власних поглядів. Слово "зрадник" взагалі ставало найвживанішим".
"Найбільше на світі Крастишевський боявся війни. Ні, найбільше на світі, як ми пам'ятаємо, Крастишевський боявся замкнутого простору, але війна й уявлялася йому апофеозом замкнутого простору: окоп, з усіх боків сиплеться земля, не можна нікуди піти без дозволу. весь час кудись бігти, обов'язково вмирати, а смерть і є найбезнадійніша замкнутість".
"Треба було якнайшвидше вигадати решту, якнайбільше вихопити з вікна, яке ось-ось мало затягтися знову, - тим більше, що й вечір починав згущуватися, і було дивне почуття, що кінчається щось величезне. - рівнодення), і підступало щось набагато грізніше".
Відгуки: "Жодна книга не давалася мені так важко, як ця, але й жодна книга не розповідала про мене так багато жахливих речей". Дмитро Биков >
