Анотація до книги "Мой недопетый гимн весне. Жизнь и творчество Надежды Львовой"
Монографія являє собою дослідження життя та творчості Надії Григорівни Львової (1891-1913), засноване на архівних матеріалах, що вводяться в науковий обіг вперше. Талант поетеси не встиг розвинутись повною мірою, хоча мав до того всі передумови. Літературознавчий аналіз її лірики дозволяє переконатися в тому, що Надія Львова – поет зі своїм унікальним голосом та обдаруванням, і навіть те небагато, що нею залишено, безумовно, має культурно-історичне значення. «Страдання про всіх», туга за неземною гармонією, за ідеалом, відзначені критикою в її віршах, і в той же час життєстверджуючий «гімн весні», тобто краси та гармонії світу, - все це дуже характерно для її поезії та російської поезії взагалі. У зв'язку з цим лірика Львова органічно вписується в аксіологію російської літератури. Самогубство поетеси в монографії розглянуто на основі міждисциплінарного підходу, з опорою на дослідження в галузі суїцидології, а також надано правовий аналіз її самогубства - таке явище в сучасній юридичній науці прийнято називати кримінальним суїцидом. У додатку публікуються листи Н.Г. Львів до В.Я. Брюсову 1911-1913 р.р. та повний текст її збірки віршів «Стара казка» за другим виданням (М., Альціона, 1914).