Анотація до книги "Посткоммунистические государства всеобщего благосостояния. Политика реформ в России"
Соціальні сектори комуністичної епохи повністю управлялися та фінансувалися державами, які ліквідували ринки та альтернативні джерела соціального забезпечення. Фінансовані державою соціальні послуги, такі як охорона здоров'я та освіта, хоч і щодо низької якості, були практично загальнодоступними.
Перехід до ринкової економіки та приватизація виробництва зруйнували базову складову цих систем, поклавши край гарантіям повної зайнятості та значно скоротивши державний контроль над розподілом коштів.
Зазнаючи сильного економічного та структурного тиску, спрямованого на скорочення витрат на соціальне забезпечення, посткомуністичні уряди в той же час зіткнулися з потенційно високими політичними витратами, пов'язаними з таким скороченням.
У книзі розглядається, як уряди п'яти посткомуністичних держав по-різному реагували на ситуацію, що склалася.
Книга призначена політологам, економістам, соціологам і всім, хто цікавиться даною тематикою.
Зміст
Подяки
Вступ. Держави загального добробуту та посткомуністичні перетворення
1. Старі структури держави загального добробуту та стратегії реформ
2. Неузгоджена лібералізація.
Децентралізація російської держави
загального добробуту та зняття його з бюджету
3. Оспорювана лібералізація. Російська
політика поляризації та інформалізації
4. Реформа російської держави загального добробуту за Путіна. Переговори з елітами
про лібералізацію
5. Порівняння політики посткомуністичних держав загального добробуту. Польща,
Угорщина, Казахстан та Білорусь
Висновок. Переговори про загальний
добробут в умовах демократичних та
авторитарних трансформацій
Джерела
Бібліографія
Список діаграм та таблиць
Предметно-іменний покажчик