Анотація до книги "The Decay of Lying: And Other Essays"
У «Розпаду брехні» Оскар Уайльд використовує свою декадентську ідеологію, намагаючись перевернути й, отже, відкинути «нормальні» уявлення своєї аудиторії про природу, мистецтво та мораль. Погляди Уайльда на життя та мистецтво проілюстровані за допомогою платонівського діалогу, де героїня Вівіан приймає образ Уайльда. Мета Уайльда полягає в тому, щоб підірвати норму, перевернувши її цінності. Уайльд підказує нам, що не він, а суспільство помиляється. Посилаючись на різноманітні приклади – від давньогрецької скульптури до сучасного живопису – блискуче есе Оскара Уайльда створює дотепний, парадоксальний світ, у якому єдине мистецтво, яке варто любити, – це те, що побудоване на повній неправді.
About The Decay of Lying: And Other Essays
In 'The Decay of Lying' Oscar Wilde uses his decadent ideology in an attempt to reverse and therefore reject his audiences' 'normal' conceptualizations of nature, art and morality. Wilde's views of life and art are illustrated through the use of Platonic dialogue where the character Vivian takes on the persona of Wilde. Wilde's goal is to subvert the norm by reversing its values. Wilde suggests to us that society is wrong, not him. Calling on diverse examples - from Ancient Greek sculpture to contemporary paintings - Oscar Wilde's brilliant essay creates a witty, paradoxical world in which the only Art worth loving is that built on complete untruths.