Про становлення дипломатичних зв'язків між СРСР та західними державами написано багато, але про відносини білих урядів із цими державами відомо дуже мало. Ці відносини, однак, допомогли визначити хід Громадянської війни в Росії, оскільки вони вплинули на форму, яку прийняла інтервенція союзників, на появу і визнання нових держав, що виникли в результаті розпаду Російської імперії, на можливість білих будувати свою державність, на неучасть Росії у Паризькій мирній конференції. Чому уряд адмірала Колчака не був визнаний союзниками? Чому іноземна інтервенція та іноземна допомога білим набули таких дивних, половинчастих форм? Як будувалися відносини із новоявленими державами, особливо з Фінляндією? Як російські дипломати намагалися виконувати свою роботу без визнаного уряду? У цій праці зроблено спробу наново поглянути на події Громадянської війни на підставі архівних джерел, щоб через аналіз діяльності зовнішньополітичного відомства зрозуміти, як гасло білих «Велика, єдина Росія» втілювалося в життя в міжнародних відносинах і до чого це призвело.