Представник блискучого княжого роду Голіцин, видатний політичний діяч (повітовий ватажок харківського дворянства, член Ради правління Російсько-англійського банку, член 3-ї Державної Думи) Олександр Дмитрович Голіцин залишив яскраві спогади, в яких його оцінка зовнішньої та внутрішньої політики рубежі XIX-ХХ ст., окремих історичних постатей (члени царської сім'ї, П.А.Столипін, А.І.Гучков, Н.Н.Львів та ін) виявляється цінним історичним документом. Детально, з деталями, які можуть бути відомі лише учаснику чи очевидцю подій, на сторінках спогадів описано і поміщицький побут багатого землевласника, його мисливські забави; та робота земських установ рубежу XIX та XX ст.; та урочистості у зв'язку з 300-річним ювілеєм Будинку Романових, у яких автор мемуарів брав участь як церемоніймейстер Високого Двору. Після кількох років поневірянь країнами Європи князь А.Д.Голицин з сім'єю влаштувався Парижі. У 1925 р. він став одним із організаторів Союзу російських дворян у Франції. Князь. А.Д.Голицин помер у вигнанні, похований під Парижем на російському цвинтарі Сент-Женевьев-де-Буа поруч із дружиною. Видання здійснено до 600-річчя обґрунтування роду Голіциних у Росії. Книга публікується вперше за машинописним рукописом, авторська орфографія по можливості збережена.
Видання ілюстроване фотографіями із сімейного архіву Голіциних.