Книга Як суспільства пам’ятають

Центральною постає концепція «пам’яті-звички». Саме крізь призму цієї «пам’яті-звички», пам’яті тіла пропонується подивитися, як інтер’єризується пам’ять, стаючи основою соціального-культурного-політичного безсвідомого. Головна проблема, яку ставить дослідник, полягає в тому, щоб з’ясувати: в який спосіб пам’ять груп підтримується та передається наступним поколін-ням? Відповідаючи на це запитання, Коннертон веде свій аргумент крізь три головних напрямки: структури соціальної пам’яті, церемонії вшанування пам’яті та пам’ять тіла — тілесні практики й техніки тіла.