У російській науковій літературі тема образотворчого мистецтва Німеччини кінця XIX - першої половини XX століття залишається фактично не висвітленою, хоча інтерес до німецької художньої культури завжди можна було відзначити в Росії з часів Н.Карамзіна та В.Жуковського. Доводиться з жалем констатувати, що малозрозуміла вітчизняна традиція не помічати поряд з іменами Гете і Шіллера, Гегеля і Шопенгауера, Бетховена і Вагнера, Ніцше і Брехта також німецьких архітекторів, живописців і скульпторів (або помічати, але як вторинний матеріал) пір. За часів І.С.Тургенєва, В.В.Стасова і А.Н.Бенуа в подібному відношенні могла позначатися снобістська поза, після жовтня 1917 року - горезвісне "марксистське" ідеологічне підґрунтя. У низці наших зведених наукових праць з історії зарубіжного мистецтва донедавна можна було зустріти звинувачення у реакційності ієнської школи романтиків рубежу XVI11-XIX століть, "назарейської" школи живопису (перша третина XIX ст.), Мюнхенського модерну 1890-1910 років, німецького експрес і т.д. У кращому разі допускалися поблажливі застереження щодо правомочності помірного інтересу до них через значну тимчасову дистанцію.
Явлення німецької скульптури 1900-1950-х років - один із подібних прогалин у російській мистецтвознавчій літературі. Без цього змістовного матеріалу неможливо уявити всю європейську культуру XX століття. Книга Німецька скульптура. 1900-1950 ISBN: 978-5-269-01103-5 - купити в Україні