Книга відомого історика В. В. Трепавлова присвячена історії могутньої держави Східної Європи XV-XVI ст. - Ногайської Орди, від якої залежали астраханські, казанські та казахські хани. Вона успадкувала кочову цивілізацію кипчацьких ханств та Золотої Орди, що розпалися до XV ст.
У період розквіту столицею держави з населенням до 1 млн. був Сарайчик у пониззі нар. Урал. На сході та півдні її кордон підходив до верхів'ям Тобола та Нури, йшов pp. Сарису та Сирдар'є до Аральського моря. Західним кордоном довго служила Волга. У XVII ст. ногаї розселилися Причорномор'ям і Північним Кавказом. На півночі Орда включала більшу частину нинішньої Башкирії. На середину XVI в. чвари знаті призвели до розпаду держави. Її уламки поступово увійшли до складу Росії, знати влилася в російську аристократію.
Автор на основі дипломатичних документів російських архівів та іноземних джерел уперше цілісно представив історію степової держави