Анотація до книги "Британские линейные крейсера"
У жовтні 1914 р. адмірал Джон Фішер, який повернувся на посаду Першого морського лорда, знову став просувати свою улюблену ідею - проект швидкохідного, потужно озброєного і слабо броньованого корабля. Здавалося б, на цю концепцію працювали результати боїв у бухті Гельголандської і особливо у Фолклендських островів. В результаті Фішеру вдалося домогтися термінового перезакладання лінкорів "Рінаун" і "Ріпалс" як лінійних крейсерів.
На нещастя, побудовані всього за два роки, крейсери увійшли в дію незабаром після Ютландської битви і були зустрінуті англійськими моряками з крайнім скепсисом - озброєним, але слабко броньованим кораблям, у яких переважали суто крейсерські якості, варто було триматися подалі від серйозного супротивника. Останній лінійний крейсер Британської імперії - "Худ" - навпаки народжувався повільно і в муках. У цьому проекті англійські кораблебудівники спробували врахувати всі недоліки лінійних крейсерів, які виявились у ході Ютландської битви. В результаті, закладений у вересні 1916 р. "Худ" тільки в серпні 1918 р. був спущений на воду, а ще через два роки увійшов до складу Британського флоту.
Пропонована книга - розповідає про проектування, будівництво та бойову службу останніх лінійних крейсерів Британської імперії.
Зміст
1. ІСТОРІЯ ПРОЕКТУВАННЯ ТА БУДІВНИЦТВА
1.1. "Ріпалс" та "Рінаун"
1.2. "Худ"
1.3. Останні лінійні крейсери
2. ОПИС КОНСТРУКЦІЇ
2.1. "Ріпалс" та "Рінаун"
2.2. "Худ"
2.3. Лінійний крейсер проекту G3 та лінкор
проекту N3
3. ТЕХНІЧНА ІСТОРІЯ
3.1. "Ріпалс"
3.2. "Рінаун"
3.3. "Худ"
4. ІСТОРІЯ СЛУЖБИ
4.1. Перша світова война
4.2. Служба у міжвоєнний період
4.3. Друга світова
5. ОЦІНКА ПРОЕКТУ
5.1. "Ріпалс" та "Рінаун
5.2. "Худ". Предтеча або "кульгава качка"?
Література та джерела