Монографія присвячена дослідженню актуальної сучасної наукової проблеми взаємодії філософії та художньої літератури. Вперше розглядаються сутність та роль знакової роботи XX століття – «Захід сонця Європи» Освальда Шпенглера у становленні та розвитку літературного процесу 1920-1930-х років. Автор аналізує форми та способи художньо-естетичного заломлення концептів фаустівської культури (західність, фаустівський тип особистості, місто, ідея вічного пізнання та перетворення світу) у поетології творів західноєвропейської, американської, російської та української літератур. У монографії відтворено образ фаустівської культури та своєрідність її побутування в культурній та художній свідомості різних епох – від Відродження до модернізму. Видання розраховане на філологів – науковців, викладачів літератури, аспірантів, студентів та широке коло читачів, які цікавляться проблемами літератури XX століття. У монографії представлені цитати з літературних творів-оригіналів у класичних перекладах, що дає можливість продемонструвати стилістичні тонкощі художніх оригінальних текстів та їх інтерпретацій та може бути корисним для студентів романо-німецького відділення та майбутніх перекладачів.