Анотація до книги "Старорежимный чиновник (из личных воспоминаний от школы до эмиграции. 1874-1920 гг.)"
Володимир Федорович Романов (1874-1929), роблячи успішну чиновницьку кар'єру, служив у Земському відділі МВС, Управлінні внутрішніх водних шляхів та шосейних доріг МПС та Переселенському управлінні Головного управління землеустрою та землеробства, а в роки Першої , революції 1917 р. і Громадянської війни був одним із керівників Комітету Російського товариства Червоного Хреста, що знаходився в Києві, на Південно-Західному фронті. Значення спогадів В. Ф. Романова пояснюється тим, що в них мемуарист спробував створити оповідь не тільки про себе, тобто індивідуальну біографію, а й колективну біографію старорежимного, царського чиновництва кінця XIX - початку XX ст., причому всіх його рівнів - нижчого, середнього та вищого.
Зміст
Куликов С. В. Апологет царського чиновництва.
Справи та дні Володимира Романова
Шилов Д. Н. Археографічний екскурс
Романов В. Ф. Старорежимний чиновник (З особистих спогадів від школи до еміграції, 1874-1920 рр.)
Предмова
Частина I
Виховання та освіта
Глава 1. Будинки та в гімназії (1874-1893 роки)
Глава 2. Закінчення гімназії. Університет (1893-
1897 роки)
Частина II
Служба мирного часу
Глава 3. Земський відділ Міністерства внутрішніх
справ (1898-1901 роки)
Глава 4. Служба з відомства водних та шосейних шляхів. Війна з Японією та революція у 1905 році
(1901-1906 роки)
Глава 5. У відомстві землеустрою (1906-1914
роки)
Частина III
Перша велика європейська війна і смута в
Росії
Глава 6. У Червоному Хресті на Південно-Західному
фронті (1914-1917 роки)
Глава 7. Смутні часи (1917-1920 роки)
Додатки
Іменний покажчик