Анотація до книги "Эпидемии и народы"
У своїй роботі найбільший американський макроісторик Вільям Макніл (1917-2016) запропонував принципово нову інтерпретацію світової історії, в центрі якої величезний вплив епідемічних захворювань на людські суспільства. Політичні, економічні, демографічні, екологічні, культурні та психологічні аспекти взаємодії між людьми та інфекціями Макніл простежує починаючи з дописьменної історії, наголошуючи на таких подіях, як Антонінова чума в Римській імперії, Чорна чума в Європі XIV століття, епідемії холери XIX століття, а також докладно зупиняючись на маловідомих західному читачеві епідеміях у Китаї. Завдяки масштабу матеріалу та новизні теоретичного підходу «Епідемії та народи», вперше опублікована 1976 року, одразу стали інтелектуальним бестселером. Увага до роботи на момент її першого видання забезпечили й тривожні прогнози автора. У 1970-х роках багато вчених і медиків схилялися до думки, що великі епідемії минулого вдалося перемогти, проте Макніл попереджав, що нові зустрічі зі смертельними інфекціями неминучі, оскільки людина залишається біологічною істотою. Надалі цей прогноз неодноразово підтвердився — від стрімкого поширення СНІДу, починаючи з 1980-х років, до нинішньої глобальної пандемії коронавірусу.