Книга належить перу видатного історика та археолога, знавця культури давньої та середньовічної Русі акад. Б.А. Рибакова, основоположника вітчизняної школи медієвістів, є продовженням його фундаментального двотомного дослідження з історії зародження та розвитку язичництва найдавнішого слов'яно-російського етносу. У першій частині книги автор досліджує проблему виникнення язичницької культури праслов'ян "Троянових віків", про яких згадував геніальний автор "Слова про похід Ігорів"; тих "темних століть" життя сколотів римської епохи та східнослов'янських племен раннього Середньовіччя, протягом яких зародилася та міфологічна та культова система, з якою асоціюються наші багато в чому суперечливі уявлення про язичництво. У другій частині, названій автором "Апогей язичництва", простежується формування язичницького культу та обслуговуючого його жрецького стану як найважливіших суспільно-культурних складових ранньої державності давньої Русі. Найдокладнішим чином, не уникаючи обговорення спірних питань, таких як існування верховного бога Роду та Рожиць або походження язичницького пантеону князя Володимира I, автор описує передхристиянську епоху X ст., з якої, власне, і починається багатовіковий період протистояння за походженням народної язичницької та насаджуваної як загальнодержавна візантійська християнська культура. У третій частині автор розглядає епоху фактичної російської двовірства XI-XIII ст., Використовуючи як великий археологічний і етнографічний матеріал, так і надзвичайно різноманітний і недостатньо вивчений слов'янський фольклор. Книга адресується студентам та науковцям гуманітарних спеціальностей, а також широкому колу читачів, які цікавляться витоками найдавніших слов'янських вірувань та культів.