В книзі публікуються подокументні описи поточної актової книги Вінницького ґродського суду за 1768 р. Містить інформацію про Коліївщину, соціально-економічну та політичну історію Правобережної України і зокрема Брацлавського воєводства, яке займало територію сучасних Вінницької та, частково, Черкаської, Кіровоградської, Одеської, Миколаївської областей України.
Вінницький ґродський суд (він же ґродський суд Брацлавського воєводства) утворено 1566 р. Початково він був кримінальним судом, якому підлягали справи про злочини шляхти і селян, а також ті, в яких вони фігурували з представниками інших станів. В 18 столітті ґродський суд фактично виконував функції як кримінального, так і цивільного суду. Окрім цього до актових книг ґродського суду вписувались декрети, ухвали і рішення підкоморського суду (який не вів окремих актових книг).
За своїм статусом ґродський суд був третім після підкоморського (межового) та земського (цивільного) судів. В 18 столітті він очолювався вінницьким старостою, до складу суду входили також підстароста (заступник) та суддя і писар. На відміну від підкоморського та земського судів, склад яких обирався шляхтою на сеймику, урядники ґродського суду призначались від імені короля. З огляду на незначну кількість шляхти у Брацлавському воєводстві, для усіх трьох повітів (Брацлавського, Вінницького і Звенигородського) було створено лише по одному ґродському, земському і підкоморському суду. Від 1566 р. суди перебували в Брацлаві, а з перенесенням у 1598 р. адміністративного центру воєводства до Вінниці, сюди ж перебралися й шляхетські суди. Після вибуху козацького повстання Хмельницького та подальших пов’язаних з цим подій шляхетські суди Брацлавського воєводства припинили свою діяльність й відновили її лише через півстоліття в 1700 р.
За часи козацьких повстань 16 ст., Хмельниччини ітп загинула більша частина актових книг судів Брацлавського воєводства 16-17 ст. Книгам за 18 століття пощастило більше, вони пережили буремні часи розпаду Речі Посполитої та, переважно, збереглись до наших днів.
Говорячи про зміст документів, які ввійшли в дану актову книгу, перш за все слід виділити масив актів, які стосуються подій Коліївщини (понад 30 документів). За характером — це маніфести шляхти, зізнання возних про арешти учасників повстання, судові позови. Також матеріали книги показують активні міграційні процеси в краї. Понад 20 документів розповідають про втечі селян і поселення на слободах, які надавали їм нові власники. Селяни рухались головним чином, як і 150 років перед тим й 50 років по тому, з північних і північно західних регіонів Правобережної України, де було більше населення і високий рівень панщинних повинностей, у південні й південно-східні регіони, де було мало людей, безліч небезпек, не було ніяко цивілізації, але було вдосталь такої бажаної волі і землі.
Книга містить також важливі документи соціально-економічної історії півдня Правобережної України 18 ст. – особливості місцевого розвитку ремесел і торгівлі. Зокрема, присутні згадки про брацлавське братство ніжинсько-македонських греків-купців. Скарги дідичів на зловживання орендних посесорів маєтків проливають певне світло рентні відносини. Наймасованіше у книзі представлена шляхетська вольниця — наїзди на села, хутори, поля, ліси, – розбої та грабунки були повсякденним явищем.
Окремі акти розповідають про незаконне відбирання власниками маєтків мостового і гребельного зборів, відмінених сеймовою ухвалою. Іноді такі дії носили характер відвертих розбоїв.
У книзі згадується 415 поселень Брацлавського воєводства. Подається їх перелік сучасною локалізацією.
Книга може бути використана у генеалогічних дослідженнях, оскільки містить імена представників різних суспільних верств: дворян-землевласників, дрібної шляхти, духовенства, купців та міщан, євреїв, козаків, селян, матеріали про успадкування маєтків, подробиці побуту, родинних стосунків та ін.
