Книги серии Хроніка 2000

БУРЯК В. Д.

Альманах "ХРОНІКА-2000" - як інтелектуальна модель сучасної української світоглядно-теоретичної думки

Сучасні свідомісні процеси нації вимагають вироблення нових концептуально-естетичних координат, які дають можливість переосмислення кодових соціально-історичних та духовно-культурологічних стереотипів усвідомлення буття етносу у контексті світової етнічної спільності, вироблення нових концепцій функціонування і утвердження народу як інтелектуально-свідомісної системи буття. Альманах "Хроніка-2000" знаходиться у форваторі цього свідоміснотворчого процесу.

"Хроніка"... нині єдине системно-інтелектуальне видання, яке представляє культуролого-історичний обрис України у контексті її суспільної свідомості; це інтелектуальна модель української суспільності у її чіткому генезисі.

Альманах представляє еволюцію не лише історичної, культурологічної думки в Україні як системи менталітетних координат українського народу, а й формує своїми публікаціями новітні історико-свідомісні архетини української нації на рівні нової системи, здатної продукувати нові модульні (системотворчі) особистості.

Інтелектуальна модель журналу полягає у поєднанні висвітлення загальноєволюційних процесів (тематичний екскурс проблеми) та системноперсоналізованого представлення модулів-особистостей. Це чіткий взірець системних координаторів нації у світовому історико-культурологічному контексті. Звідси - чітка ідея основного блоку матеріалів альманаху - збереження історичної пам'яті та її примноження як умова нормального розвитку етносу, як умова припинення процесів етнічної розгерматизації.

Розглядаючи альманах через призму критеріїв інтелектуально-творчої комунікації та створення систем, що продукують архетиніку нової парадигми часу, діходимо висновку, що:

1. рівень інформаційних горизонтів альманаху сягає світового (наявність світового інформаційного контексту, співвіднесення національної інформації з критеріями вічного, чітке представлення енічної і національної архетипіки);

2. тематичний рівень широкий, наявне представлення найрізноманітніших тем, що стосуються розвитку історичної свідомості нації;

3. ідейний рівень - представлення єдиного конценту, що формує основну думку про невмирущі генетичні витоки українського народу на інтелектуальному продукованому рівні;

4. композиційний рівень представляє широку політру художньо-публіцистичних форм на рівні загальної архітектоніки твору та на рівні художніх систем, що його представляють;

5. жанровий рівень ілюструє основні жанрові форми публіцистичної, художньої, наукової групи жанрів;

6. сюжетний рівень представляє мислення авторів на рівні розвитку сюжету думки та сюжету розвитку дії (сюжету життя), що створює монтажну поліфонію відображення інформації етносу.

7. рівень антиміфологізації мислення високий, бо автори уміють дистанціюватися від міфологем часу і подавати систему думок, зорієнтовану на створення опереджувальних концепцій розвитку української суспільності;

8. рівень сугестивності інформації високий, бо інформація сприймається у синтезі образного та документального контексту часу;

9. рівень концептуального мислення (співвідношення теми, ідеї та шляхів їх реалізації) дозволяє розкривати тему на всіх рівнях концепції як системи викладу факту (інформації);

10. рівень континуума множинності тексту (як сумарного виражального потоку свідомісної інформації) наближений до високого, бо матеріали ідеями сягають у вічне, формують опереджувальні концепції розвитку суспільності, на рівні композиції як системи орхитектоніки досягають найвищої системності вираження, формують авторський тип мислення рівня модульний (системотворчий).

Параметри високої концептуальної комунікативності альманах засвідчує у номері за проблемою "Культура і наука світу: внесок України", де тема представлена генезисно від І - до ХХ століття. Генезисність подачі - головна композиційна домінанта видання, що дозволяє представити весь спектр проблем, пов'язаних із Україною.

У зазначеному номері присутня внутрішньотематична диференціація ("Українсько-європейський протокол", "Між Сходом і Заходом", "Уроки української думки", "Кроки української цивілізації", "У світлі культурології", "В українському контексті". Відповідно відбувається і представлення загальнотематичного діапазону інформації та персоналізованого. Ось деякі горизонти загальнотематичного представлення: "Скіфські ченці і християнський Захід", "Іпатський літопис і реставрація української історичної пам'яті", "Наша пісня і світова культура", "Москва і Україна", "З історії української медицини", "Що про Україну знала Європа", "Українське питання і російське суспільство", "Культурно-історичні епохи", "До питання про нову парадигму епохи та інші. Рівень представлення персоналій: Королева Анна, княжна Євпраксія, Карл ХІІ, Мазепа, Гоголь, Сковорода, Толстой, Грушевський, Айвазовський, Кибальчич, Вернадський, Архипенко, Довженко, Сталін, Кондратюк, Корольов, Курилик... Ці персоналії одразу вирізьбляють інформаційні горизонти української історичної свідомості у контексті відповідних проблем.

На рівні загальної архітектоніки матеріали вибудувані концептуально з відповідного жанровою диференціацією: історичні розвідки, проблемні нариси, статті, біографії, мистецтвознавчі розвідки та інші жанри. Перед нами зримо постає інформаційно-інтелектуальна свідомісна модель України у часовому розрізі на всіх рівнях її національної архетипіки - історичному, культурологічному, науковому.

Концепція архітектоніки альманаху широкодіапазонна. Окрім номерів, присвячених проблемі міжнаціональних історико-культурологічних стосунків, у світ вийшли і випуски, які представляють лише національний (український) контекст. Окремої розмови заслуговує проблема згуртування навколо альманаху авторської групи, що фактично є ерзацом свідомісної теоретичної думки в Україні. Саме авторський актив як колектив - свідомість і установчою (попередньою) інформаційно-концептуальною моделлю вироблення нових свідомісних концепцій функціонування нації. Архітектоніка видання альманаху (номери: "Культура і наука світу", "Україна та Їзраїль", "Україна і Франція", "Крим через тисячоліття" та інші, як концептуальна модель свідомості України засвідчує неабиякі можливості редколегії журналу як колективного організатора системотворчих та концептуальних процесів в українському свідомісному домі. Така архітектоніка створює концептуальні основи для вироблення державної програми розвитку (формування) соціально-культурологічних процесів нації у майбутньому тисячолітті.