У цій книзі Джон Най розвінчує міф про те, що Британія була фритредерською країною під час і після промислової революції, показуючи, як британці використовували тарифи – особливо на французьке вино – як меркантилістський інструмент для ослаблення Франції та відповіді на тиск з боку місцевих пивоварів. У книзі показується, що жодного плавного переходу від меркантилістської держави у XVIII ст. до бастіону вільної торгівлі наприкінці ХІХ ст. у Британії не було. Цей ревізіоністський опис дозволяє пояснити перетворення Британії з другорядної держави на домінуючу країну в Європі. Воно також показує, як Британія та Франція обговорювали найважливіший торговий договір 1860 р., який зробив європейські ринки відкритими кілька десятиліть на початок Першої Першої світової. Звертаючись до XVII століття і розглядаючи особливості історії англо-французького військового та торговельного суперництва, Най допомагає нам зрозуміти, чому британці п'ють пиво, а не вино, чому португальці продавали алкоголь практично лише до Британії та як ліберальної Британії XVIII ст. вдалося запровадити безпрецедентно високі ставки податків (доходи держави зростали вп'ятеро швидше за ВНП).