Ролан Барт мало відомий нашому читачеві як театральний критик. А тим часом він був глибоко захоплений театром, і не лише як глядач, а й як один із засновників та постійних авторів журналу "Театр попюлер". П'ятдесяті роки – час для французького театру винятково важливий, саме тоді намічаються ті лінії, які становлять актуальний театральний краєвид. Зібрані тут тексти, чи йдеться про критичний відгук на давно забутий спектакль, про його політичне звучання, теоретичний аспект чи екскурс в історію, незмінно стосуються самої сутності театру, а тому не втрачають інтересу і сьогодні.
Зміст< /h3>
Я завжди дуже любив
театр...
Лист до редакції
"Пригоди гульвіси"
Нотатки
"Вишневому саду"
Сили античної трагедії
Театр Бодлера
"Дон Жуан" Хвороби
"Рюї Блаз" театрального костюма
Як грати античність
Месьє Перрішон у Москві
Вакцина від авангарду
Трагічна актриса без
публіки
"Макбет"
Подорослішаючий "Годі"
Чому Брехт?
Актор без парадоксу
Мариво в Національному
/>народному театрі
Як без нього обійтися
"Найщасливіший
з трьох"