Анотація до книги "Зеркала и химеры. О возникновении древнерусского государства"
Нова книга А.Ю. Дворниченка присвячена одній із найскладніших та спірніших проблем вітчизняної історії: виникненню давньоруської держави. Ця проблема вивчається в історіографічному плані, причому вперше охоплена практично вся найважливіша історіографія, включаючи сучасні російські та зарубіжні (у тому числі емігрантські) видання. У книзі постійно присутня авторська позиція, заснована на багаторічному досвіді вивчення історії та історіографії Росії.
Автору вдалося виявити та показати читачеві основну парадигму розвитку історіографії в галузі вивчення давньоруського політогенезу. Це був рух від монархічної ідеї до демократичної. Історики XVIII - у першій половині ХІХ ст., розвиваючи думки московських книжників попередніх століть, уявляли Київську Русь як монархії. У другій половині ХІХ – на початку ХХ ст. повну перемогу здобула "демократична" теорія, що представляла Київську Русь як вічову, демократичну освіту. Ця теорія отримала продовження в емігрантській та зарубіжній історіографії. Радянська ж історична наука переважно парадоксальним чином повернулася до ідей давно минулих часів. Боротьба ідей, шкіл та напрямів триває й у наші дні...
Зміст
ВСТУП
Для чого написана ця книга? Вихідні поняття:
політогенез, Київська Русь, історіографія.
Поговоримо про дзеркала. Історіографія
історіографії або що про це вже сказано. Етапи
російської історичної науки. Познайомтеся з
химерами: Varangika, Хазарика, Візантика.
Глава 1. Уявлення про давньоруський
ПОЛІТОГЕНЕЗ з давніх-давен до XVIII ст. до перших
літописних склепінь. Київська Русь - царство
свободи. Як книжники XV - XVII століть творили давню монархію. Ще одна химера - Монархіка. Складне становище істориків "вісімнадцятого" століття: між самодержавством і теорією суспільного договору. Ідеї про народоправство у Стародавній Русі пробивають собі дорогу.
Глава 2. ПРОБЛЕМА давньоруського
ПОЛІТОГЕНЕЗУ В РОСІЙСЬКІЙ ІСТОРІОГРАФІЇ
КАРАМЗИНСЬКОГО ПЕРІОДУ
Карамзін >розвитку російської історіографії. Співак
держави Російської помічає в давній
державі народоправство, але засуджує його. Його критик - Н.А. Польовий - не хоче помічати народного правління, але при цьому втрачає і держава. Критики Н.М. Карамзіна: декабристи і польські історики виступають за вічову свободу на Русі. Давньоруський політогенез та вивчення права. Тінь химери Монархіки. Питання про
давньоруській державі знову заходить у глухий кут.
Глава 3. Давньоруський політогенез В
РОСІЙСЬКОЇ ІСТОРІОГРАФІЇ 40-х гг. ХІХ ст. -
ПОЧАТКИ XX ст.
3.1. Російська громадська думка та давньоруський політогенез: від "охоронців" до "революціонерів"
Адепти "теорії офіційної народності" про
виникнення давньоруської держави.
Слов'янофіли та західники ( державники) -
творці "демократичної" теорії
політогенезу. Спроби об'єднати "демократичну" та "родову" теорії, а також обґрунтувати "демократичну" теорію з позицій монархізму. Плідні досліди порівняння
Давньої Русі з давньогрецькими полісами.
Давньоруська держава була родовою,
общинною... або її як держави і не було?!
Революціонери та історики, близькі до< br/>революційному табору, про давньоруську
державу. Новий етап у вивченні громади.
3.2. Російські юристи про давньоруський
політогенез
Петербурзькі юристи та давньоруський
політогенез. Давня держава за В.І.
Сергійовичу. Ідея про пізнє виникнення держави набуває широкого поширення серед російських юристів. Думка про панування
звичайного права в Київській Русі. Давньоруський
політогенез у працях московських істориків.
Київська школа Н.Д. Іванишева. Держава
племінна (за Д.Я. Самоквасова), або земська (за
М.Ф. Володимирського-Буданова), або її ще немає
(за Ф.І. Леонтовичем)? Казанські юристи про
давньоруську державу, податки та інше.
Вивчення проблеми на "окраїнах" Імперії:
Гельсінгфорс, Варшава, Юр'єв.
3.3. Історичні школи в Росії та
політогенетичні теорії
Київська історична школа: від В.Б. Антоновича
до М.С. Грушевського. Зустрічаємо нову химеру -
Патнаціоналіку. Історична думка в Білорусії та в Казані. Школа В.О. Ключевського в Московському університеті. "Дуалізм давньоруської історії"
М.М. Покровського (марксистська думка про давньоруський політогенез). Петербурзька
історична школа: від К.М. Бестужева-Рюміна до
А.Є. Преснякова. Вплив "демократичної"
теорії на вивчення соціальної структури Русі,
історії слов'янських народів. Нові спроби ув'язати "демократичну" теорію з монархією.
Чи могли існувати "народні" держави?
"Фронт національної боротьби" за давньоруську
"держава".
Глава 4. РАДЯНСЬКА ІСТОРІОГРАФІЯ
ПОЛІТОГЕНЕЗУ КИЇВСЬКОЇ РУСІ
"Феномен" радянської історіографії. Народжувалася нова химера, міць якої ґрунтувалася на державній підтримці, - Ідеовульгаріка. Переломні 20-ті рр.: праці істориків колишньої "формації". Трагедійні 30-ті рр.: встаємо на
марксистські рейки. Початок епохи Б. Д. Грекова і протистояння його поглядам. "Держава
Рюриковичів", "дофеодальний період" та
"дофеодальна держава". Перемога "великої феодальної держави" та "феодальної роздробленості". Колишні ідеї вже не перемагають, але живуть. Історіографічний глухий кут
50-70-х гг. та "нова хвиля" академіка Б. А.
Рибакова. "Державний феодалізм" та
"держава Київська Русь". Школа Б. Д. Грекова
і школа Л. В. Черепніна. Феодальна
давньоруська держава Київська Русь переможно
іде сторінками творів істориків.
Неоднозначність ситуації: увага до рабовласництва та до архаїки. Вплив робіт
радянських медієвістів, сходознавців,
етнографів, істориків-фахівців з пізнішої історії Росії. Концепція І. Я. Фроянова
виникла на підготовленому ґрунті. Формування
школи І. Я. Фроянова. "Останній євразієць" (Л. Н.
Гумільов) про давньоруську державу.
Глава 5. ПОСТРАДСЬКА ІСТОРІОГРАФІЯ
ДАВНЬОРУСЬКОГО ПОЛІТОГЕНЕЗУ
Школа І.Я. Фроянова у нових умовах. Концепція
вождества на ґрунті російської науки. Концепція "дружинної держави": прояснює чи затьмарює історію? Життя "доперебудовних
теорій": нові рішення чи нова еклектика?
Пошуки інших шляхів: історія ментальностей,
науковий скептицизм, наративізм,
дифузіоністська теорія, десигнація та
примогенітура , договірна теорія. Новий рівень
аналізу археологічних даних. "Російський
каганат" - фантом, пошуки якого продовжуються.
Де він був: в Україні чи в Росії? "Острів
русів" як предмет наукових пошуків та... наукових
фантазій. Національні "вишукування" в трактуванні
давньоруського політогенезу. Курйози
сучасної історіографії: "химерка" порожнього
балівства. Доброго дня, нова химера - Невежика.
"Внесок" сучасних російських юристів у вивчення становлення давньоруської держави.
Глава 6. давньоруський полігенез В
ЗАРУБІЖНИЙ І ЗАРУБІЖНИЙ І >Виникнення інтересу: шведська та французька
історіографія XVIII ст. Внесок вчених слов'янської
Європи у вивчення громади. Л. Нідерле та Ф.
Кінцевий беруть на озброєння "демократичну"
теорію. Скандинавські та німецькі вчені XIX - початку XX ст. у тіні химери Varangica. Російські
емігранти відвозять "демократичну" теорію з
собою у вигнання. Вони розвивають її в початковій еміграції (Прага, Белград) і розвозять по європейських столицях і за океан. Боротьба за Київську Русь у працях російських, українців, білорусів, євреїв. Г. В. Вернадський і американська історіографія давньоруського політогенезу. "Демократична" теорія ніколи не вмирала в працях американських істориків. Особливості англійської історіографії. Скандинавським ученим не вибратися з-під відомої химери. Німецькі історики знали російську історіографію ще до війни, а після неї своєрідно переломили у своїй творчості "демократичну" теорію. Давньоруська
держава та вчені "світової системи
соціалізму".
ВИСНОВОК
Зберемо разом усіх химер... Але є і магістральний шлях вивчення політогенезу. Етапи
великого шляху. Давньоруська безпосередня демократія. Відхилення радянської науки від нормального шляху. "Демократична" теорія в
еміграції і в зарубіжній історіографії, і її
відродження на Батьківщині.А чи була "держава
Київська Русь"?!
КОМЕНТАРІ
