Книга Права нации. Автономизм в еврейском национальном движении в позднеимперской и революционной России | Рабинович С.

В останні десятиліття існування Російської імперії одним із найболючіших суспільних питань було питання про національні права. Численне єврейське населення Росії було юридично дискриміновано. У західних губерніях воно стикалося з національними вимогами сусідів — поляків, українців, литовців та інших, більш компактно розселених, ніж євреї, етнічних груп. На початку ХХ століття зростала освіта та політична активність євреїв, вони мали усвідомлену національну, релігійну та культурну ідентичність і вимагали не тільки громадянської, а й національної рівноправності. Ідеологічну форму сподівань єврейського населення Росії надав історик Семен Дубнов (1860-1941), який розробив концепцію національної позатериторіальної автономії. З погляду Дубнова, єдність нації забезпечує не так власну державу, як добровільна відданість загальній системі культурних цінностей та колективна історична пам'ять. Вимога національної позатериторіальної автономії до 1917 року увійшло програми всіх єврейських партій та організацій Росії. Саймон Рабінович викладає у Північно-Східному університеті (Бостон, США), фахівець з історії євреїв у Росії, Європі та США.

Зміст

Валерій Димшиць. С.М. Дубнів - пророк
автономізму
Вступ. Єврейські права, національні права.
Націоналізм і автономія в пізньімперській та
революційній Росії
Глава 1. Єврейська автономія: уява та
спогади
Глава 2. Єврейська автономія в мінливому
правовому ландшафті Європи
Глава 3. Революція, національна політика та
вимогу юридичної єврейської автономії
(1905-1907)
Глава 4. Єврейська культура та автономія в період< br/>реформ та реакції (1907-1914)
Глава 5. Біженці, автономія та міжнаціональні
політичні процеси в роки Першої світової
війни (1914-1917)
Глава 6. Єврейський автономістський рух та
революції 1917 року
Глава 7. Незалежні держави та невиправдані очікування
Підсумки: доля єврейського автономізму
Іменний покажчик